технології інтерактивного навчання

Школа підвищення педагогічної майстерності вчителя

Технології інтерактивного навчання

                                      

Зміст

1.Методи педагогічного впливу під час формування. розумової активності школяра.

2.Правила організації інтерактивного навчання.

3.Суть технології.

4.Прогнозовані результати.

5.Одинадцять  інтерактивних методів.

Укладач:  Кириловський І.Н.

(заступник з НВР Глухівського НВК)

Технологія інтерактивного навчання

        «Передати інформацію - це не навчання.

Насамперед треба намагатися довести до того,

щоб кожний сам думав та робив усе сам»

                                                                                                             Картер Вудсон                                                                   

МЕТОДИ ПЕДАГОГІЧНОГО ВПЛИВУ ПІД ЧАС ФОРМУВАННЯ РОЗУМОВОЇ АКТИВНОСТІ ШКОЛЯРА

          Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

          Традиційне тлумачення терміну "методи навчання" є таким: це "упорядковані способи взаємопов'язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв'язання навчально-виховних завдань".

          На практиці буває важко визначити чіткі межі між різними методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексний "пакет", систему прийомів, за допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі.

          Вибір методів навчання зумовленій:

·   цілями навчання;

·   змістом навчального матеріалу та специфікою предметної області;

·   темпом та терміном процесу навчання;

·   стилем навчання та рівнем педагогічної майстерності педагога;

·   дидактичним та матеріально-технічним забезпеченням процесу навчання;

·   рівнем підготовки учнів.

          Кожен з методів навчання має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує. Педагог самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

          При плануванні конкретних уроків педагогу необхідно враховувати, що будь-який метод навчання має тією чи іншою мірою забезпечувати:

•    активну участь учнів у процесі навчання;

•    встановлення зворотного зв'язку в системі "педагог-учень";

•    можливість застосування набутих навичок і знань в реальних життєвих та навчальних ситуаціях;

•    розвиток   цільових   навичок   поведінки   (самостійної   творчої діяльності роботи в малих групах);

•    мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях;

•    можливість отримувати знання на груповому та індивідуальному рівнях.

          У процесі навчання найбільш доцільне використання, в першу чергу, тих методів, при яких:

ü в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці;

ü учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку;

ü відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності.

          Цим вимогам найбільш відповідають інтерактивні методи навчання. Слово "інтерактив" (пер. з англійської "intеr" - "взаємний", "асt" - діяти) означає взаємодіяти.

          Інтерактивний метод - це спосіб взаємо­дії через бесіду, діалог. Найбільш ефективні результати при застосуванні ІМН можна отримати при організації роботи учнів малими групами.

          Інтерактивне навчання - це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння,   спільного  вирішення  навчальних завдань,  розвитку особистісних якостей учнів.

          ІМН передбачають фронтальну роботу учнів та роботу малими групами. Найбільш ефективні результати можна отримати при організації роботи учнів малими групами.

          Правила організації інтерактивного навчання:

          1.   Правило перше. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні;

          2.   Правило друге. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися;

          3.   Правило третє.  Учні мають самостійно розробляти та виконувати правила роботи у малих групах;

          4.   Правило четверте. Учнів під час використання ІМН не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах;

          5.   Правило п'яте. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

          Практика показує, що при використанні ІМН, учні запам'ятовують:

v 80% того, що висловлювали самі;

v 90% того, що робили самі.

          Поліпшується не тільки запам'ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання в малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси і т.д.

Існують різні форми навчання. І вчитель, свідомий того, що більшість учнів потребують різних методів навчання, для досягнення успіху повинен пам’ятати про це. Від уроків, де в центрі уваги перебуває вчитель, в епоху інформації слід переходити до уроків, де учні діють і самі доходять висновків з допомогою вчителя.

За таких умов учні прагнуть бути почутими, намагаються висловлюватися з порушеної теми, пропонувати, не боячись помилитися, свої варіанти.

На сучасному уроці доцільно використовувати різноманітні форми і методи організаційної роботи учнів, що дозволяють розкрити зміст їх суб’єктивного досвіду із запропонованої теми. Ретельно продумувати чергування видів робіт, типів завдань для уникнення стомлюваності учнів, прагнути до створення ситуації успіху для кожного школяра.

Важливе місце в особистісно-орієнтованому навчанні посідають інтерактивні технології.

Інтерактивне навчання

Суть технології

Навчання відбувається шляхом взаємодій всіх, хто навчається. Це спілкування (колективне, кооперативне, навчання у співпраці), у якому і вчитель, і учні є суб’єктами. Учитель виступає лише в ролі координатора, організатора процесу навчання.

            Інтерактивне навчання найбільше відповідає особистісно-орієнтованому підходу до навчання. Моделюються реальні життєві ситуації, пропонуються проблеми для спільного розв’язання, застосовуються рольові ігри.

Прогнозовані результати

Формування в учнів основних пізнавальних і громадянських умінь, а також навичок і зразків поведінки в суспільстві. Розвиток ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці з іншими учнями.

Сучасна методика має багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання від найпростіших («Робота в парах», «Карусель», «Мікрофон») до складних («Мозаїка», «Мозковий штурм», «Аналіз ситуації»), а також імітаційні ігри, дискусії, дебати.

Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засоби створення атмосфери доброзичливості  й порозуміння, зняття з душі дитини  почуття страху, зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх, виявити здібність до творчості.

Систематичне засвоєння інноваційних форм роботи  дасть змогу вчителеві успішно розв`язати порушені проблеми. Для цього треба:

визначити рівень підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої технології;

ü провести достатню попередню підготовку;

ü забезпечити послідовність в освоєнні учнями певних прийомів роботи;

ü дати учням інструктивні матеріали.

1. «Робота в парах»

 (Один проти одного, один – вдвох –всі  разом, « Думати працювати в парі, обмінятися думками»                                       

          Технологія  особливого ефективна на початкових етапах навчання учнів  роботи у малих групах . Робота  в парах дає час  подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучити свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок  спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння вести дискусію й переконувати співрозмовника. Під час роботи в парах можна швидко виконувати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу:

   Обговорити короткий текст, завдання;

   узяти інтерв`ю і визначити ставлення партнера до тої чи іншої навчальної діяльності;

   зробити  редагування письмової роботи  один одного;

   сформулювати підсумок уроку;

   протестувати та оцінити один одного;

   дати відповіді на запитання вчителя;

   порівняти записи, зроблені в класі.

2. « Карусель»

    

      Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний  для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань. Ця технологія застосовується:

   для обговорення будь-якої гострої проблеми з діаметрально протилежних позицій ;

   для збирання інформації з якої-небудь теми;

   для інтенсивної перевірки  обсягу й глибини наявних знань (напрямку, термінів);

   для розвитку вмінь аргументувати власну позицію. 

3. «Ротаційні (змінювані) трійки»

   

Діяльність учнів  у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою цього осмислення, закріплення та засвоєння.

4. « Акваріум»

Ще один варіант кооперативного навчання , що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малих групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички гру роботи.

   

5. « Ажурна пилка»

Технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння  великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного(базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися навчаючи.

6. «Дерево рішень»

      

       Як варіант   технології вирішення проблем  можна використовувати « Дерево рішень», яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.    

Проблема

Рішення III

Рішення I

Рішення II

                           

позитивні наслідки

негативні наслідки

негативні наслідки

позитивні  наслідки

негативні наслідки

Позитивні наслідки

                                                                        

                         

7.  „ Мікрофон”

  

     

      Різновидом загально групового обговорення є технологія  „ Мікрофон” , яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

8. „ Незакінчене речення”

Цей прийом часто поєднується з „ Мікрофоном” і дає можливість працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

9. „ Обговорення проблеми в загальному колі”

Ця технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень , привертань уваги учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивації пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань.

  

10. „ Мозковий штурм”

  Інтерактивна  технологія  колективного обговорення, що використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Спонукає учнів проявити  уяву та творчість , дає  можливість їм вільно висловлювати свої  думки.

   Мета  „ Мозкового штурму „ чи „ Мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

11. „ Навчаючи – навчаю”

    Метод  використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням узяти участь у передачі своїх знань  однокласникам. Використання цього методу дає загальну картину понять і фактів, що їх необхідно вивчити на уроці, а також викликає  певні запитання та підвищує інтерес до навчання.

  

  Список використаної літератури до теми

1. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання.-К., 2007

2. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок :інтерактивні технології навчання  - К.,2003.

3.Пилипенко В., Коваленко О. Особистісно орієнтовані технології у школі. – Харків, „Основа”, 2007

4.Токмань Г. Методи викладання літератури   в  їхній особистісній  спрямованості на учня // Дивослово. – 2004 - №2

5.Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи  викладання. Інноваційні технології : модульно – розвивальна система навчання //Дивослово - 2002. -№11

6.Фасоля А. Особистісно-зорієнтоване навчання : шлях становлення // Українська мова і література в школі.-2006.№5

7. Фасоля А.  Проблема методичного інструментарію.- //Дивослово. – 2005. - №9.

8. Фасоля А.  Особистісно-зорієнтований урок літератури – мета, зміст, технологія уроку // Дивослово. -2004 -  №8.

9. Варзацька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні технології в системі особистісно – зорієнтованої освіти // Дивослово. -  2006. -  № 4.

10. Гриценко Л. Основні ідеї інтерактивного особистісно орієнтованого навчання // Завуч. – 2003. - №15.