Методична скарбничка

четвер, 1 березня 2018 р.

казка"Новий рік"


Кириловський І.Н.(класний керівник 7кл.)
Глухівський НВК
Казка  на новий лад
2018 Новий рік:
 Новий рік: (Марков М.)
Я Новий рік, я - Новий рік! Почався мого часу лік,
З новим роком вас вітаю, Всім достатку побажаю,
Зичу радості й добра, І канікулам – ура!
А щоб видно вам було – Вчеплю місяць над селом!
(чіпляє місяць та зорі в класі)      (зірки, скотч, місяць)
 Автор  (Луценко Ю.) Зимова ясна ніч наступила. Блиснули зорі. Місяць величаво піднявся на небо, посвітивши добрим людям і всьому Долинському, щоб усім було весело колядувати і славити Різдво. Потріскував мороз, але було так тихо, що скрип снігу під чобітьми чутно було за півкілометра. Але погляньте, з димаря однієї хати разом з димом щось таке страшне на світ Божий пнеться. Ой-йой! Що то? Страшно! Якась потвора…  Та це ж чорт! Треба тікати!... (Луценко  тікає)
ЧортL(Мільчарек В.)
А-а-а!.. Це я! Злякалися? Гулять зібралися? 2015 рік святкувать? Побачимо, що з того у вас вийде! Бо ж без мене, без моєї нечистої сили жодне свято не обходиться. Щоб без мене, без чорного-пречорного і кудлатого-волохатого чорта та Різдво? Та Новий рік? Без мене рогатого, без мене хвостатого? Ні! (чорт ненароком підходить  до місяця). Ой, що ще? Що це таке гаряче? Так пече! Шерсть обсмалив! Місяць! Гарячий! Треба його вкрасти, хай ніч темною буде, зорі також заберу, а пургу намету-у!.. (краде місяць, зорі, віє конфетті)
Автор  (Луценко Ю.) В Глухому та Долинському  ніхто й не побачив, як нечистий поцупив місяць, лише один добряче хмільний дядько плів по селі, що по небі скакав місяць, а потім зник. Та звісно, йому ніхто не повірив. А між тим багатий козак Чуб та кум його Панас на вулицю вийшли – поколядувати, повеселитися, одним словом, гульнути на славу. По-козацьки.
Чуб( багатий, крутий) (Зайцев Д).     Що за чорт! Дивись, Панасе!
Панас  (Нєізвєстний А.)         Що, що таке?
Чуб (Зайцев Д).     Як що? Хіба не бачиш? Місяця на небі нема!
Панас  (Нєізвєстний А.): Ти глянь! І справді нема місяця! І зірок не видать! Може їх хто купив?
Чуб  (Зайцев Д).     Ну треба ж таке, га? Сидів у хаті, то у вікні такий місяць сіяв, що очі сліпли. Ніч - диво! Сніг сріблом так і сяяв! Та не успів у двері вийти – і що? А хоч очі виколи! Темінь!
Панас  (Нєізвєстний А.)  Таки, куме, мабуть залишимося удома. Куди його йти? Як заблудимося, що тоді?
Чуб  (Зайцев Д).     Ні, куме, таки підемо. Треба йти! Дуже вже мені охота в однієї молодиці поколядувати.
Панас  (Нєізвєстний А.)  А це, куме, в якої? Га?
Чуб  (Зайцев Д).     Та в Солохи! Ой, хочеться….
Панас  (Нєізвєстний А.)  Куме, а завірюха яка зірвалася, я вже й вас не бачу!
Чуб  (Зайцев Д).     Ви, куме, не зважайте, то клятий чортяка снігу з рукава насипає, та нам за комір! (розійшлися, блукаючи, в різні кутки сцени. Не впізнають один одного. (Чорт ХА ХА ХА за ялинкою, тикаючи на них пальцем)
Панас  (Нєізвєстний А.)  Ти хто?
Чуб  (Зайцев Д).     А ти? Роззуй очі….
Панас  (Нєізвєстний А.)  Тьху, побий його нечиста сила! То це ви, куме? Ходімо! (ідуть зі сцени)
Будинок  Солохи.       Солоха  (Кисла П.)
Автор  (Луценко Ю.) А Солоха, ой, та Солоха! Уміла ж причарувати біля себе поважних козаків. В мішку правди не втаїти – бували в неї і не раз, і не два наші знайомі – козак Чуб та козак Панас. Та як не зайти до Солохи, скажіть мені, люди добрі, коли в неї такі смачнючі вареники у сметані! А до тих вареників та смачно поляпати язиками з миловидною хазяйкою. Смакота! Отож Солоха чекала на гостей. Аж тут!.
Заходять куми    Мотря (Романенко В.) і Хвеська (Соколова ю.)
Мотря (Романенко В.):Здрастуй Солоха, ми змерзли і голодні, ще й темно. Нікому нас погодувати .Правда Хвеська?
Хвеська (Соколова ю.): Ні одного мужика на дворі, щоб розкрутити на бабки, бачили Панаса і Чуба та вони в стані не стояння. Ну що, нагодуєш? У тебе ж завжди є щось смачненьке. Мене зранку Петро поганяв трохи за чистоту в хаті і що дітям різдвяні подарунки не купила Де він взявся на мою голову. Ще ті корови і гуси задрали, ніколи вирватись на волю з дому та потеревенити із Мотрею т а із тобою ляси поточити
Солоха  (Кисла П.)  Не їздіть мені по вухах. Дома треба сидіти, чоловіка годувати. Свято ж. а то лазите, як неприкаяні із синцями у свято!!!
Мотря (Романенко В.) - А що там у вас розляглося біля порога?
Солоха  (Кисла П.)          - А то мій злий собацюра.
Хвеська (Соколова ю.) - Тю!! Так я ж об нього ноги витерла! І навіщо такий пес, яким можна взуття витирати
Солоха  (Кисла П.)         – А ви, кумоньки,  дійсно їсти хочете?Не брешіть баби, щось тут не те???
Хвеська (Соколова ю.) - Хочу! Аж на очі не бачу. А у мотрі ах слина тече, зараз вареник вкраде…
Солоха  (Кисла П.)         - Добре, але для початку води напийтеся. Та гарно, гарно пийте, що тої склянки, треба з десяток випити. ( п’ють  воду). Ну що, дівчата, а тепер уже й до трапези?
Мотря (Романенко В.) - Та вже щось і того, не дуже й охота...повен живіт.
Солоха  (Кисла П.)           - Ну, так моя розумна голова й думала  - ви ж насправді пити хотіли!!!
Мотря (Романенко В.) – А чи ти чула,  Хвеська , що від сала заводиться в голові склероз?!
Хвеська (Соколова ю.) – Ага, я й думаю, коли зранку сальця з'їм, то цілий день не пам’ятаю, що їсти хочеться…ось поглянь, яка я файна, красна молодиця, все при мені є! А ти? Поглянь у дзеркало.худа як скільда. Хто тебе візьме? Їсти треба більше, набирати вагу по принципу: - скільки років – стільки кілограм, а ти їси то чипси, то сухарики «Флінт»,запиваєш Фантою, одне ГМО,недарма тебе і назвали МОТРЕЮ
Мотря (Романенко В.) Я хоч і худа, зато прудка, та живу за своїм принципом «Скелет Живёт 100 лет, Свинья живёт два дня!!!» Я ж то гостинна, добра, чемна, ати – діла на сантиметр, а язик на кілометр. Отож і звуть тебе язикатою ХВЕСКЕЮ,тьху!!!
Солоха  (Кисла П.)          – Та що Кумоньки, як-то казала Наталя Олександрівна, pig - good , то свині - капут! Так заспіваймо після смачної води пісню про сало. Така вона файна, аж душа тремтить!!!
Я є українка (Мотря Хвеська Солоха)
За віконцем весна розквітала
Небо повнилось першим дощем.
Я стоя
ла і різала сало
Величезним кухонним ножем 

Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині 

Пролетіло життя мов хвилина
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина,
Лиш корито та засраний хлів. 

І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твоє серце ножа
Ти збагнула, що люди тварюки,
І твоя відлетіла душа. 

Ти далеко тепер, моя свинко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сиджу,
Рву гомілку
І тебе потихеньку жую. 

Я не злодійка, і не злочинка.
В мене друзі,
навчання, сім'я,
Та як
а же я, є українка
Якщо сала не їстиму я.
Разом:Люди! Їжте сало на здоров’я і пам’ятайте
Сало – сила, праця – могила!!!

Солоха  (Кисла П.)         Хвеська, поглянь у вікно, тебе твій Петро шукає, мені проблем не треба, давай дуй додому і співай Восток – дело тонкое Петруха, восток – капризная старуха восток – дело тонкое Петруха, товариш Сухов мимо нас не пролетит и муха! (хвеська тікає)
Солоха  (Кисла П.)          Мотря , а твоя корова цигарки  курить?

Мотря (Романенко В.)  - Ні.

Солоха  (Кисла П.)         – а теля?                                           

Мотря (Романенко В.) – теж ні…

Солоха  (Кисла П.)          – а свині?

Мотря (Романенко В.)  – та ні! А чого ти причепилася?

Солоха  (Кисла П.)         Ну, дивися , у тебе  хлів горить...

Мотря (Романенко В.) - Ой лишенько! (утікає)

ІІ Частина     СТУК У ДВЕРІ
Заходить  Дяк (Савченко)  Здрастуй, моя люба Солошенька, моя ти кухарочка золотенька!
Солоха  (Кисла П.)         Якого біса ти знайшов сюди дорогу, похмелитись не дам, мене святий отець Онуфрій заклює, на тому тижні ледве з колокольні не впав!
Дяк (Савченко)  та хоч одну чарчину та кусень ковбаси, я ж сохну по тобі вже 10 років. Коли не зайдеш, у тебе або Мотря, або Хвеська. Давай зіграємо в карти на поцілунок. Як я виграю, то ти мене цілуєш 2 рази
Солоха  (Кисла П.)         : Шо – в лоба як покійника, взагалі я з випивохами  не цілуюсь.
Дяк (Савченко)  : Як ти смієш мене так ображати, у мене ж серце не кам’яне, душа горить, а в животі холодить! Як пригадаю наші молоді роки,думаю, в нас все попереду.
Солоха  (Кисла П.)         Труби в тебе горять, а не душа, іди з богом. А то дам 100 грам і по колоколам  не попадеш
СТУК У ДВЕРІ
Солоха  (Кисла П.)         що за стук ,Всіх же випровадила?…………..Слухай, дяче, лізь у мішок. Не хватало мені, щоб тебе тут хтось побачив!( засуває у мішок Савченка)
Дяк (Савченко)  А це що таке? Що за нечиста сила?

ЧортL(Мільчарек В.) (з мішком за плечима): я сама най-най-нечистіша сила у світі!  Власною персоною у тебе в гостях!
Солоха  (Кисла П.)         То  Якими чортами ти сюди втрапив?
Чорт:
Ніякі чорти мене не несли! Коли хочеш знати, вельмишановна Солохо, я й сам кого хоч можу принести! Бо я сам, який не є, чорт, Баби Яги брат, Кощія дядько, сатани племінник, Он як!

Солоха  (Кисла П.)         І що ж ти мені, приніс?  Що в тебе в мішку? Показуй,що в кого поцупив?
ЧортL(Мільчарек В.)А ось що! Хочеш собі такий? (витягує з мішка місяць). Не обпечися, а світить, як удень!
Солоха  (Кисла П.)         Дивина! І нащо ж він мені? Украв! Таки украв. Бачу, що надворі темінь, хоч сказися!

ЧортL(Мільчарек В.)Ну-ну.. (ображено). Украв… Та я про тебе, Солошечко, тільки й думав… Він же і світить, і сія, і замість лампочки буде. А можеш на ньому і сало жарить, тільки поставиш на місяць сковорідку, він же гарячий! (Дме на пальці). Повісиш його біля печі, то і вхаті топить не треба, замість батареї буде!

Солоха  (Кисла П.)         А й справді… В хазяйстві знадобиться. Дрова можна зекономити і газу менше стоплю. А поночі куди вийду з хати, то замість фонарика буде. А що ти за нього хочеш?
ЧортL(Мільчарек В.)Ну майже нічого! Суща дрібниця…
Солоха  (Кисла П.)         А що? Що?
ЧортL(Мільчарек В.)    Душу!..
Солоха  (Кисла П.)         А хтось до мене йде. Чуєш? В сінях гупає. Куди ж тебе заховати? Щоб тебе ніхто не бачив, і місяць, місяць теж приховай, може ж куплю, головне, що гроші не просиш! Рядном прикрийся, Тихо будь!..
(Заходять кум Панас та кум Чуб. Колядують)
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся,
 Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
 Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся,
 Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Солоха  (Кисла П.)         Що, далі забули?
Заходьте, гості дорогії, в хату, сідайте до столу, повечеряємо гарненько, погомонимо любенько, та чарочку оковитої, щоб аж душа вмліла, та й гарно було!
Чуб  (Зайцев Д).     Дякуємо, господине! Давай Панасе, та по вареничку, та по третьому, кільце ковбаски не забариться…
Солоха  (Кисла П.)         Ось, пригощайтеся, мене не цурайтеся, будьте, як удома (вгощає). Дякувати Богу і добрим людям!
Чуб  (Зайцев Д).     Що то мені в спину пече, га? Чобіт, тьху, диміти почав!
Солоха  (Кисла П.)         То ж, може, ви, Чубе, люльку напередодні палили та жарина в чобіт і потрапила? А тепер і горить.
Чуб  (Зайцев Д).     Е-ні… Я такою темінню до вас, Солохо, йшов, що й чарку до вуха поніс би, не те, що люльку!
Панас  (Нєізвєстний А.)  Так таки так, дорога була, хоч у пику бий! Темінь! Бр-р-рр!
Чуб  (Зайцев Д).     А таки диму повна хата!
Панас  (Нєізвєстний А.)  Треба глянути, що то в тебе під рядном! Десь бо звідтіля валує.(зриває рядно) Ого! Чудо! Місяць, зорі! Ті, що з неба, ага! А ще  хто? Який такий дідько це опудало сюди припер?
ЧортL(Мільчарек В.)Я не опудало! Я самий справжній рогатий, хвостатий, пелехатий….
Чуб  (Зайцев Д).     Та тебе, чортяку, за сім верстов видно! Нечистю так і тхне! Аж підгузник загубив!!
Панас  (Нєізвєстний А.)  Признавайся, ти місяць з неба вкрав? Ти темряву напустив? Разом із Солохою змовився?! Дай-но я тебе за твою цапину бороду вхоплю!... (чорт хоче тікати). Ловіть його, куме, та в погріб укинемо, та в  бочку з огірками! Хай у розсолі викисає, поганюча твоя морда!
Чуб  (Зайцев Д).     І Солоху туди! Кочергою обох! Ич! Нечесчтивці!
(чорт тікає, куми за ним, Солоха перелякано ховається під стіл)

Солоха  (Кисла П.)         Свят! Свят! Свят! Людоньки, що ж це робиться? Ой, біда, ой, горе, щоб у своїй хаті та під столами ховатися! Добре, що хоч місяця не купила, з душею зосталася. Лихий поплутав-переплутав. Лукава його порода.
 Автор  (Луценко Ю.)       Довго бігала захекана компанія за нечистим. Та так і не наздогнала. Заховався спритний чортяка у чиємусь димарі. Чекає, лихий, наступного Різдва.
Чуб  (Зайцев Д).     За дідьком ганятися, то й ноги протягти можна.
Панас  (Нєізвєстний А.)  Добро, що місяць та зорі вдалося відібрати. Треба вчепити їх на небо. Хай світить всім добрим людям. Ніч надворі Різдвяна.
Чуб  (Зайцев Д).     Та як же неба дістати? Де таку драбину взяти, щоб до неба добратися?
Панас  (Нєізвєстний А.)  як би то місяць на небо закинути, та ж після біганини й сили  нема. Таки мало вареників у Солохи схавали, таки сил би було більше,  місяць до неба докинути.
(Підходить Новий рік)
Новий рік: (Марков М.)
Давайте вам допоможу! Я Новий рік,сьогодні все в моїй владі.
 (чіпляє місяць і зорі)
З Новим роком! З Новим щастям!
Свято лине в кожний дім!
Знову світять місяць ясний
Й чисті зорі нам усім!

Немає коментарів:

Дописати коментар